Коли на світ з’являється немовля, то батьки люблячим серцем цьому радіють. Дитина – плід любові, а нове народження – найбільший акт творення, що з’являється з любові. Водночас кожного дня можемо також спостерігати маленькі радості, які зроджуються із реалізації великих мрій та щирого захоплення від улюбленої справи. Хтось працює над появою оригінальних й вишуканих меблів, хтось винаходить рятівні ліки, а дехто, завдяки креативності, створює речі, які милують око або є побутовою унікальністю на кожен день. Таких прикладів можна навести чимало. Це помітні й справді значущі речі.
Все ж маємо не забувати за вимір, де кожної миті можемо творити простір спасіння. Це зауважує ап. Павло, закликаючи не приймати Божої благодаті даремно (пор. ІІ Кор. 6,1). Йдеться про той момент, де віруюча людина слухає, коли Бог пропонує їй поміч. Маємо пам’ятати про присутність Господа у нашому щоденному житті, а не тільки під час перебування у храмі на молитві. Зі слів апостола постає потреба розуміти, що відповідний момент для життя християнина деколи важко знайти через ряд причин. Однак такий заклик не полягає у грандіозних починаннях, а є результатом щоденної переміни. З таких кроків можемо у скорому часі прийти до отримання результатів Божої благодаті, яка обов’язково передбачає співучасть людини.
Не біймося почути пропозицію Божої допомоги. З цього скористаємось не тільки ми, адже співпраця у ділі спасіння приводить також до освячення ближніх задля нашої спільної мети – святості (пор. І Сол. 4,3). Живучи з Богом, маємо унікальний шанс для вдячності, молитовної призадуми, творення добрих вчинків та виявленні любові до ближнього. Здавалося б це банальні речі, але якщо проаналізувати, то деколи вільний час тратиться на ще банальніші речі. Натомість завдяки власній креативності можна використати християнський потенціал для творення частинки оазису серед пустелі, а цього інколи так не вистачає нашим ближнім.
«Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння» (ІІ Кор. 6,2). Нехай ці слова не приносять хвилювання у скрупульозному слідуванні за часом, а стануть можливістю для творчої ініціативності згідно Божої логіки.
Творімо простір діючої благодаті у вирі щоденності на користь вічного щастя, яке дуже близьке нашому серцю. Спробуймо трішки частіше рухати свій внутрішній простір у напрямку розумної віри. Таким чином, щоразу більше будемо перебувати у Правді (пор. Йо. 14,6), яка постійно відкривається у нових променях Слова Божого, такого творчого й діяльного.
Світлина: unsplash
